Facebook Twitter Youtube

Гімн ЧНУ





Студрадіо
Magna Carta Universitatum



58012, Україна,
м. Чернівці, вул. Коцюбинського 2

Приймальня ректора:
тел. +38(0372) 584810,
факс +38(0372) 552914
ел. пошта: rectortuQЌ}@хfрchnu.edu.ua

Загальний відділ:
тел.: +38 (0372) 58-47-07,
+38 (0372) 52-70-29
факс: +38 (0372) 58-47-07
ел. пошта: officetuQЌ}@хfрchnu.edu.ua

Приймальна комісія:
тел.: +38 (0372) 58-47-11,
+38 (0372) 52-56-69
ел. пошта: admissiontuQЌ}@хfрchnu.edu.ua

Оновлено
14-12-2018
17:45

Архів новин

Сторінки:
2018-02-08 11:02:21
Інтерв’ю з випускником  

Випускниця Чернівецького національного університу Оксана Гнатчук розмірковує про сенс науки і життя: «Швидше за все, на мене вплинули і події дитинства, і студентські роки. Це спонукало до написання байок. Кому, як не дітям, варто розповідати про світ і життя, яке є цікавим, швидкоплинним, інформативним».

Доброго дня, Оксано Степанівно! Дякую, що погодились на інтерв'ю. Можна задати декілька запитань стосовно Вашого студентського життя?

-  Ой, це було так давно, але стільки вражень залишилось...

Знаємо, Ви серйозна жінка, кандидат історичних наук, доцент кафедри соціології та місцевого самоврядування Філософсько-теологічного факультету ЧНУ. Нам також відомо, що Ви закінчили університет із відзнакою, працювали у системі медичної освіти, займаєтесь науковою діяльністю, виступаєте опонентом на захисті кандидатських дисертацій, берете активну участь у наукових, науково-практичних, навчально-методичних конференціях, конгресах. Є також членкинею Соціологічної асоціації України,  автором  більш як 100 наукових статей.

-  О, так Ви на мене  зібрали ціле «досьє»...

Та мені хотілося б дізнатись про студентське життя. Тоді, коли Ви були студенткою. Яким пригадується Ваше навчання в університеті?

- З великим задоволенням подумки повертаюся у ті часи. Навчання в університеті було цікавим, нам говорили, що незабутні роки – це шкільні, проте, коли ви вступите до університету, то це будуть ваші найкращі роки. Спогади в мене залишилися приємні і теплі. Це – період життя, який іменується – юність і молодість. Мали тоді по 17-18 років. Ми брали участь в археологічних та етнографічних практиках, відвідували цікаві  лекції, семінари. І все це щось таке неподібне на школу.

А як у Вас відбувався  навчальний процес?

-  Навчальний процес? Лекції читали викладачі, семінари готували студенти. Запам'яталося відвідування бібліотек – при підготовці до семінарів. Ніяких ґаджетів у нас не було. Пригадую, як  море студентів йшло до бібліотеки готувати семінарські заняття з масою підручників у читальному залі.

Ми жили тоді в непростий історичний момент, тому що Радянський Союз на той час перебував на шляху перебудови, спостерігалися тенденції до його розпаду і відчуття того, що Україна – це окрема держава, що це не є складова Радянського Союзу. Ці думки витали у повітрі, і студенти, ті,  що люблять все новеньке, цікаве, намагались якимось чином з᾿ясувати історичну правду.

Готуючись  до семінарських занять і виступаючи, ми сперечалися, викладачі намагалися наводити правдиві факти, а не ті, які пропагувалися радянською історіографією.

А ще в цей час з'явилася  можливість виїхати за кордон. Уперше. «Залізна завіса» Радянського Союзу впала. І ми, склавши іспити, могли поїхати за кордон і побачити світ.  

Яким було студентське життя?

- Я жила вдома, і мені здавалось: пропускаю все, що відбувалось довкола студентства. Але оскільки мої подруги жили в гуртожитку, то я туди навідувалася. Брала участь у всеможливих вечорах, дискотеках, конкурсах. Ми постійно планували: куди йти і як провести свій вільний час. Ходили вулицями міста і співали «Червону руту».  І це було круто.

Сьогодні Ви часто згадуєте свої студентські роки ?

Так, часто, бо  працюю зі студентами – молодими, перспективними, розумними. Саме вони зараз творять нашу історію. Коли говорять: «Молодь – наше майбутнє», то я б додала, що не тільки майбутнє, а й – сьогодення!

 Оксано Степанівно, знаю, що Ви не тільки науковець. Що Вас спонукало до літературної діяльності?

- Я сама собі часто задаю це запитання, і шукаю на нього відповідь. Швидше за все, на мене вплинули і події дитинства, і студентські роки. Це спонукало мене до написання байок. А кому, як не дітям, варто розповідати про світ і життя, яке є цікавим, швидкоплинним, інформативним.

Дякую за інтерв'ю! Якщо можна – Ваші побажання нинішнім студентам.

-  Побажаю всім, і не тільки студентам, у тому числі і собі, жити кожним днем, цінувати все, що ми маємо, і бути у злагоді із собою та світом.

Інтерв'ю підготувала Роксолана Ранецька

  Назад
Сторінки:
Новини
© 1999- Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича.
Ваші зауваження, запитання та пропозиції: webmastertuQЌ}@хfрchnu.edu.ua
Powered by Nova, Програмування: Крамар А.В., Дизайн: Антонюк А.М.

ВГОРУ