Facebook Twitter Youtube


Студрадіо
Magna Carta Universitatum



58012, Україна,
м. Чернівці, вул. Коцюбинського 2

Приймальня ректора:
тел. +38(0372) 584810,
факс +38(0372) 552914
ел. пошта: rector©©Yјп@яп/chnu.edu.ua

Загальний відділ:
тел.: +38 (0372) 58-47-07,
+38 (0372) 52-70-29
факс: +38 (0372) 58-47-07
ел. пошта: office©©Yјп@яп/chnu.edu.ua

Приймальна комісія:
тел.: +38 (0372) 58-47-11,
+38 (0372) 52-56-69
ел. пошта: admission©©Yјп@яп/chnu.edu.ua

Оновлено
18-12-2017
16:03

Архів новин

Сторінки:
2017-11-15 12:56:16
Науково-теоретична конференція «Революція 1917 року в Росії та її місце в історії ХХ століття»  

10 листопада на факультеті історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбулася науково-теоретична конференція «Революція 1917 року в Росії та її місце в історії ХХ століття», яку організувала кафедра історії Нового та новітнього часу. Слід зазначити, що у роботі конференції взяли також участь представники інших кафедр, зокрема, в. о. завідувача кафедри історії України Ботушанський В. М., доц. Федорук А. В., завідувач кафедри історії стародавнього світу, середніх віків та музеєзнавства, проф. Чучко М. К., проф. Боднарюк Б. М., асист. Чучко Д. К., завідувач кафедри міжнародних відносин, проф. Макар Ю. І.


  


Розпочав конференцію завідувач кафедри історії Нового та новітнього часу, проф. Сич Олександр Іванович. У вступному слові проф. Сич О. І. вказав на значення революції 1917 року не тільки для подальшої долі Росії, але й для історичного процесу в ХХ ст. взагалі, а також на наявність діаметрально протилежних оцінок жовтневих подій як у суспільстві, так і серед науковців. З огляду на це, проф. Сич О. І. підкреслив, що історикам слід намагатися вивчати це явище неупереджено, незважаючи на політичну кон’юктуру та наявні стереотипи. Вступну частину конференції продовжив виступ декана факультету, проф. Добржанського Олександра Володимировича. Він також наголосив на суперечливості революційного часу, на існуванні різних конспірологічних теорій щодо революції 1917 року та побажав учасникам плідної роботи.


  


Безпосередньо робота наукового заходу розпочалася з доповіді доцента Холодницького В. Ф. на тему: «Прихід більшовиків до влади в Росії: переворот чи соціалістична революція?». Доц. Холодницький детально зупинився на подіях жовтня 1917 року, основних декретах Радянської влади та їх значенні тощо.


  


Наступну доповідь на тему «Нові підходи до вивчення Російської революції (1917-1922)» прочитав асистент кафедри Глібіщук М. В., у якій чимало уваги приділив новим перспективним підходам щодо дослідження цієї буремної доби (1917-1922) у західній історіографії. Асист. Глібіщук зазначив, що використання цих новітніх наукових напрямів дозволяє під іншим кутом зору подивитися на цей період та відмовитись від деяких застарілих суджень щодо Російської революції. Доповідь супроводжувалася презентацією.


  


Пленарне засідання продовжив асистент кафедри історії Нового та новітнього часу Безаров О. Т. Його виступ був присвячений єврейському питанню у революційному процесі 1917 року в Росії, ставленню єврейського населення до революційних подій у лютому та жовтні 1917 р. та участі в них. Доповідач також окреслив роль та місце євреїв у революційному русі в Російській імперії.


  


Роботу конференції продовжив виступ доцента кафедри Мінаєва А. В. на тему: «Проблема термідоріанського етапу Російської революції». Доповідач наголосив на існуванні різноманітних суджень щодо цієї проблематики. Доц. Мінаєв вказав, що міркування про термідоріанське переродження революції з’явилися ще у перші роки існування Радянської влади, і це було пов’язане з активним використанням терміну «термідор» під час внутрішньопартійної боротьби у СРСР в 20-х рр. ХХ століття.


  


Завершила пленарну частину конференції доповідь завідувача кафедри історії Нового та новітнього часу, проф. Сича О. І. про Жовтневу революцію 1917 р. і радянський чинник в історії ХХ століття. Проф. Сич наголосив, що жовтневі події 1917 р. та наступні соціально-економічні перетворення, що мали місце в Радянському Союзі, мали суттєвий вплив як на країни Заходу, так і Сходу. Адже після революційного вибуху у Росії лідери західних країн змушені були розпочати соціальні реформи, щоби уникнути революційного вибуху у своїх країнах. Тому є всі підстави вважати, що саме радянський чинник мав неабиякий вплив на появу «держави загального благоденства» в західних країнах. На думку проф. Сича, без існування такої держави як Радянський Союз - дітища Жовтневої революції - західні демократії не змогли б перемогти гітлерівську Німеччину у Другій світовій війні, оскільки саме зусилля СРСР зробили вирішальний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції у цьому глобальному конфлікті.


Джерело: Сайт факультету історії, політології та міжнародних відносин


 



 



 



 



  


  Назад
Сторінки:
Новини
© 1999- Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича.
Ваші зауваження, запитання та пропозиції: webmaster©©Yјп@яп/chnu.edu.ua
Powered by Nova, Програмування: Крамар А.В., Дизайн: Антонюк А.М.

ВГОРУ