Facebook Twitter Youtube

√≥мн „Ќ”





—тудрад≥о
Magna Carta Universitatum



58012, ”крањна,
м. „ерн≥вц≥, вул.  оцюбинського 2

ѕриймальн€ ректора:
тел. +38(0372) 584810,
факс +38(0372) 552914
ел. пошта: rectorШeр~g@R°J|®chnu.edu.ua

«агальний в≥дд≥л:
тел.: +38 (0372) 58-47-07,
+38 (0372) 52-70-29
факс: +38 (0372) 58-47-07
ел. пошта: officeШeр~g@R°J|®chnu.edu.ua

ѕриймальна ком≥с≥€:
тел.: +38 (0372) 58-47-11,
+38 (0372) 52-56-69
ел. пошта: admissionШeр~g@R°J|®chnu.edu.ua

ќновлено
14-12-2018
17:45

јрх≥в новин

—тор≥нки:
2017-09-12 12:27:54
Ќауково-практична конференц≥€ Ђ÷≥нн≥сн≥ виклики юридичному факультету „ерн≥вецького нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича 

7 вересн€ на юридичному факультет≥ в≥дбулась науково-практична конференц≥€ «÷≥нн≥сн≥ виклики юридичного факультету».

ѓњ в≥дкрив та першим виступив на н≥й декан факультету, професор ѕетро ѕацурк≥вський. ¬≥н стисло показав, €к≥ глибок≥ прогресивн≥ зм≥ни уже в≥дбулис€ на факультет≥ впродовж останн≥х 5 рок≥в:

Ќайконцентрован≥шим насл≥дком цих зм≥н стало те, що випускники факультету у переважн≥й б≥льшост≥ працюють за набутим фахом, а чимало з них стали справжн≥ми л≥дерами своњх профес≥йних колектив≥в ≥ нав≥ть ц≥лих сфер ”крањни в ц≥лому, наприклад, €к випускник факультету державний д≥€ч јрсен≥й яценюк, випускник факультету ћ≥н≥стр юстиц≥њ ”крањни ѕавло ѕетренко, випускник факультету в≥йськовий прокурор ”крањни јнатол≥й ћат≥ос, випускник факультету √олова правл≥нн€ ќщадбанку ”крањни јндр≥й ѕишний, чимало випускник≥в факультету – депутат≥в ¬ерховноњ –ади ”крањни: ёр≥й  лючковський, јндр≥й ≤ванчук, ћаксим Ѕурбак, √еорг≥й ћанчуленко, ќксана ѕродан.

Ќе в≥дстають в≥д них ≥ нин≥шн≥ студенти. ƒо прикладу, команда студент≥в факультету у склад≥ студентки 4-го курсу ќлени ўербаковоњ та студента 2-го курсу –омана “окарика вийшли у ф≥нальну частину престижного м≥жнародного конкурсу дл€ студент≥в-правник≥в «ћ≥жнародн≥ судов≥ дебати з прав людини ≥мен≥ Ќельсона ћандели» ≥ здобула високу оц≥нку експерт≥в ∆ур≥ конкурсу.

якщо говорити б≥льш узагальнено, то докор≥нно пол≥пшивс€ за цей час €к≥сний склад викладач≥в факультету – нин≥ у нас працюЇ п'€тнадц€ть доктор≥в юридичних наук та б≥л€ 70 кандидат≥в юридичних наук. «а складом студент≥в факультет перетворивс€ ≥з рег≥ональноњ у загальнонац≥ональну правничу школу.

ќдним з найб≥льш об’Їктивних та найконцентрован≥ших  показник≥в поступу факультету стало те, що у 2016 та 2017 рр. факультет вийшов на п’€те м≥сце серед правничих шк≥л ”крањни за показниками набору студент≥в на перший курс бакалаврату у загальнонац≥ональному конкурс≥ аб≥тур≥Їнт≥в. «окрема, у 2017 р. на перший курс факультету набрано рекордну к≥льк≥сть вступник≥в – 260 ос≥б. ÷е рекорд за всю ≥стор≥ю в≥дродженого юрфаку. Ќайвищий прох≥дний бал на бюджетн≥ м≥сц€ у нин≥шньому роц≥ з ус≥х правничих шк≥л вуз≥в ”крањни також був на нашому факультет≥ – понад 190, що складаЇ понад 95 процент≥в з можливих бал≥в взагал≥. —ередн≥й бал ус≥х студент≥в, що вступили на перший курс стац≥онару нашого юрфаку, найвищий у пор≥вн€нн≥ з аналог≥чним показником, серед ус≥х спец≥альностей „Ќ” ≥м. ё.‘едьковича. якщо на ≥нших факультетах та в ≥нститутах ун≥верситету маЇ м≥сце так звана «оптим≥зац≥€» науково-педагог≥чного та навчально-допом≥жного персоналу, то у нас в≥н продовжуЇ зб≥льшуватись.

ћожна навести ще багато ≥нших не надуманих св≥дчень усп≥х≥в юрфаку, але сьогодн≥ необх≥дно сконцентрувати увагу ≥ зусилл€ усього колективу не на них, а на тих викликах, €к≥ уже постали перед нами чи постануть завтра або п≥сл€ завтра.

Ќайзлободенн≥ший з них – це необх≥дн≥сть переходу в≥д модел≥ п≥дготовки юриста академ≥чного типу, €кий маЇ чимал≥ знанн€, проте не у належн≥й м≥р≥ навчений застосовувати право на практиц≥, тобто, лише поверхово та одноб≥чно освоњв фах правника, до модел≥ п≥дготовки практичного юриста, €кий уже з≥ студентськоњ лави виходить не т≥льки з достатн≥ми знанн€ми та розум≥нн€м права, але й ≥з набутими вм≥нн€ми ≥ навичками.

÷е, в свою чергу, т€гне необх≥дн≥сть дальшого вив≥льненн€ осв≥тньоњ програми правника-бакалавра в≥д дисципл≥н, що не формують необх≥дних компетентностей правника-практика та запровадженн€ зам≥сть них нових навчальних дисципл≥н. ÷ей процес триваЇ у нас уже р€д рок≥в ≥ буде продовжений. ¬≥н здеб≥льшого проходить бол≥сно, але ц≥ бол≥ породжен≥ в≥дмиранн€м старого та народженн€м й утвердженн€м нового на факультет≥.

Ќа необх≥дн≥сть перегл€ду осв≥тн≥х програм бакалавра права ≥ маг≥стра права дуже сильно вплинуло ≥ продовжуватиме впливати запровадженн€ навчальних дисципл≥н в≥льного вибору студента. ƒо прикладу, нин≥ вони складають на бакалаврат≥ одну третину загального навчального обс€гу осв≥тньоњ програми, а в маг≥стратур≥ – половину.

ѕерех≥д до модел≥ п≥дготовки практичного юриста вимагаЇ р≥шуче в≥дмовитись в≥д сем≥нарських зан€ть, заточених на формуванн€ юриста академ≥чного типу, ≥ перейти до практичних зан€ть, зан€ть-трен≥нг≥в, зан€ть практикум≥в ≥ њм под≥бних активних форм участ≥ студента в навчальному процес≥.

Ќе менш глибокого перегл€ду потребують лекц≥њ – в≥д лекц≥й переважно ≥нформативного типу до лекц≥й методолог≥чно-методичного типу.

‘ундаментальним викликом дл€ нас Ї необх≥дн≥сть докор≥нного перегл€ду ц≥нн≥сного наповненн€ навчально-виховного процесу на факультет≥. јдже фах правника – це передус≥м захист людських ц≥нностей. —аме њх потр≥бно формувати у майбутн≥х юрист≥в-практик≥в.

ћи розпочали таку роботу на факультет≥, але не б≥льше. ѓњ осередд€м на найближчий ≥ наступн≥ за ним роки повинно стати повсюдне утвердженн€ академ≥чноњ доброчесност≥. ќчевидним Ї факт багатьох в≥дступ≥в в≥д цього принципу у нашому житт≥. ÷е небезпечно ≥ таку практику мусимо переломити – нам сл≥д систематичн≥ше та в≥дверт≥ше говорити про ус≥ наш≥ проблеми, особливо морально-етичн≥.

ўе один серйозний виклик нам – необх≥дн≥сть докор≥нноњ перебудови маг≥стратури факультету. якщо на бакалаврат≥ ми маЇмо значний прогрес, то у маг≥стратур≥ – заст≥й ≥ нав≥ть регрес. Ќайпершим ≥ найпринципов≥шим кроком тут маЇ стати створенн€ та л≥цензуванн€ кожною кафедрою власних маг≥стерських програм, причому не €ких-небудь, а затребуваних житт€м. ≤накше ≥з правничоњ школи ун≥верситетського, б≥льше того – Ївропейського типу ми перетворимос€ у хутор€нський юрфак.

ћи змушен≥ уже з нин≥шнього навчального року запровадити рейтингуванн€ викладач≥в за критер≥Їм ≥ндексу ’≥рша ≥ робити це максимально прозоро. –ейтингуванн€ кафедр за аналог≥чним принципом унаочнило ус≥м факт дуже р≥зного внеску кожноњ з кафедр у сп≥льну справу – цей внесок в≥др≥зн€Їтьс€ у рази, а в≥дм≥нн≥сть поки що лише наростаЇ.

‘акультет – це сп≥льна справа ус≥х ≥ кожного ≥ н≥хто не може тут працювати ще й за ≥ншого. Ќе забуваймо, що до саботажу на власному робочому м≥сц≥, навмисного чи мимов≥льного, вдаютьс€ т≥льки раби. ј ми ними не Ї ≥ н≥коли не повинн≥ стати ними.

Ќин≥ ми, ус≥ разом, стали правничою школою нац≥онального значенн€. «автра ми можемо стати ≥ станемо правничою школою Ївропейського р≥вн€. ћи можемо цього дос€гти!!!

¬ ≥нш≥й систем≥ ц≥нностей про це кажуть словами: ми повинн≥ це зробити!

ћен≥ особисто безальтернативно ≥мпонуЇ перший вар≥ант: ћи можемо!!!

26 серпн€ – 3 вересн€ 2017 року зав≥дувач кафедри публ≥чного права юридичного факультету, д.ю.н. –услана √аврилюк вз€ла участь у навчальному в≥зит≥ до —Ўј дл€ ознайомленн€ з орган≥зац≥Їю юридичноњ осв≥ти, правничоњ профес≥њ та верховенством права у д≥њ за п≥дтримки ѕрограми реформуванн€ сектору юстиц≥њ «Ќове правосудд€», що ф≥нансуЇтьс€ јгентством —Ўј з м≥жнародного розвитку (USAID) в ”крањн≥. √еограф≥€ подорож≥: м≥ста ¬ашингтон (ќкруг  олумб≥€), Ћексингтон ≥ Ўарлотсв≥ль (штат ¬≥рджин≥€). ¬ ход≥ навчального в≥зиту представники п'€ти пров≥дних вищих юридичних навчальних заклад≥в ”крањни (нац≥ональний ун≥верситет « иЇво-ћогил€нська академ≥€»;  ињвський нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ “. Ўевченка; „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ё. ‘едьковича; нац≥ональний ун≥верситет «ќдеська юридична академ≥€»; нац≥ональний юридичний ун≥верситет ≥мен≥ я. ћудрого), а також особи, в≥дпов≥дальн≥ за формуванн€ осв≥тньоњ пол≥тики, €к≥ працюють над вдосконаленн€м юридичноњ осв≥ти в ”крањн≥, одержали можлив≥сть безпосередньо ознайомитис€ з процесами, покликаними забезпечувати високу €к≥сть юридичноњ осв≥ти у —Ўј, у тому числ≥ з тими, що вт≥люютьс€ јмериканською асоц≥ац≥Їю юрист≥в та јсоц≥ац≥Їю американських шк≥л права.

–услана √аврилюк про правничу осв≥ту у —Ўј:

јмерика мене вразила ус≥м. « нашого погл€ду у них все гаразд у правнич≥й осв≥т≥. ѕроте з'€сувалос€, що вони не т≥льки дуже багато говор€ть про реформуванн€ правничоњ осв≥ти, але й робл€ть це на практиц≥.

” правничих школах —Ўј, €ких на крањну ≥з 350 м≥льйонним населенн€м аж 196, вважають за найголовн≥ший пр≥оритет наданн€ б≥льшоњ практичноњ спр€мованост≥ правнич≥й осв≥т≥. ¬они також зд≥йснюють це за допомогою перебудови власних осв≥тн≥х програм та ≥нших ≥нструмент≥в. ќсобливо ц≥кавий њх досв≥д ≥з створенн€ юридичних кл≥н≥к, €ких у кожн≥й правнич≥й школ≥ багато та ус≥ вони спец≥ал≥зован≥. ”с≥ викладач≥ њх правничих шк≥л працюють з≥ студентами у юридичних кл≥н≥ках!

ўе одним фундаментальним пр≥оритетом нин≥шнього етапу реформуванн€ американськоњ правничоњ осв≥ти Ї р≥зке посиленн€ њњ ц≥нн≥сноњ компоненти. ¬они прагнуть виховати кожного студента-правника передус≥м у дус≥ того, що захист загальнолюдських ц≥нностей – це найголовн≥ша складова фаху правника. ћи не можемо пройти повз цього досв≥ду.

ўе мене вразила орган≥зац≥€ навчального процесу в американських правничих школах. ” них кожний професор чи асистент працюЇ з≥ студентами на факультет≥ щоденно впродовж усього робочого дн€. ѕричому практично завжди у американських професор≥в були студенти ≥ там зд≥йснювавс€ €кийсь елемент навчального процесу. Ќе €к у нас, коли викладач присутн≥й зазвичай лише на парах. ” нас немаЇ кер≥вництва з боку викладач≥в самост≥йною роботою студент≥в, хоча тут прихований чи не найголовн≥ший резерв вдосконаленн€ п≥дготовки правника.

Ќарешт≥, чи не найглибше мене вразила вмотивован≥сть американських студент≥в-правник≥в до оволод≥нн€ своњм майбутн≥м фахом. я не бачила студент≥в за ≥грами у моб≥льних телефонах чи перегл€дами соц≥альних мереж. як ≥ не побачила жодного студента, €кий би в той чи ≥нший спос≥б не працював ≥з книгами. “ут культ читанн€ фаховоњ л≥тератури. ƒо реч≥, в≥н властивий не т≥льки студентам, але ≥ њх професорам.

Ќам необх≥дно не т≥льки задуматись над вищенаведеним, але й почати д≥€ти аналог≥чно ≥ усп≥х прийде неминуче!

—туденти ќлена ўербакова та –оман “окарик:

ћи - команда у склад≥ ќлени ўербаковоњ та –омана “окарика вз€ли участь у 9 ћ≥жнародних судових дебатах з прав людини ≥мен≥ Ќельсона ћандели, що проходили у ∆енев≥.“урн≥р складавс€ з двох етап≥в: письмового та усного. √овор€чи про процес п≥дготовки, варто сказати, що необх≥дно було опрацювати надзвичайно багато матер≥алу €к по тем≥, так ≥ по сум≥жних темах, щоб добре ор≥Їнтуватис€ в проблематиц≥, поставлен≥й перед учасниками та в питанн€х, €к≥ задають судд≥. ¬ процес≥ п≥дготовки ми добре освоњли сайт HUDOC, ICRC, також д≥зналис€ про судову практику ≥нших суд≥в, прочитали, а м≥сц€ми ≥ вивчили, положенн€ не одн≥Їњ  онвенц≥њ, в≥дшл≥фували юридично-пошуков≥ вм≥нн€. ѕри п≥дготовц≥ до змагань ми максимально ч≥тко розписували, €к≥ джерела ≥ чому можуть використовуватись,обов'€зков≥сть чи рекомендац≥йний характер документа, повноваженн€ суду розгл€дати ц≥ питанн€ ≥ т.д.. ƒл€ —удд≥в, €к≥ виступали у рол≥ ком≥с≥њ, важлив≥ не т≥льки знанн€ по справ≥, а ≥ знанн€ м≥жнародного права, загальна лог≥ка.

ќск≥льки ћ≥жнародн≥ судов≥ дебати з прав людини ≥мен≥ Ќельсона ћандели охоплюють багато галузей права в одн≥й справ≥, участь в таких дебатах сильно п≥дн≥маЇ р≥вень знань в цих галуз€х, змушуЇ подивитись на справу з точки зору р≥зних галузей. ÷ьогор≥ч на змаганн€х у фабул≥ п≥дн€малас€ тема гуман≥тарного права (правом≥рност≥ застосуванн€ певноњ зброњ, можливост≥ антитерористичних операц≥й в населеному район≥), розгл€далос€ питанн€ б≥женц≥в ( њх визначенн€, особливост≥ статусу, в≥дм≥нн≥сть в≥д внутр≥шньо-перем≥щених ос≥б), морське право, а саме про в≥дкрите море, а також проблема дискрим≥нац≥њ за р≥зними ознаками. Ќайц≥кав≥шим було те, що ми розгл€дали ц≥ питанн€ не в теоретичному аспект≥, а виход€чи суто з умов справи ≥ захищаючи в даному випадку д≥њ особи чи д≥њ держави в певн≥й ситуац≥њ (залежно за €ку сторону виступатимемо).

”сн≥ раунди проходили в ѕалац≥ Ќац≥й, штаб-квартир≥ ќќЌ, де команди з р≥зних куточк≥в св≥ту змагались за право вийти у ф≥нал. ћодель усних раунд≥в в≥дбуваЇтьс€ наступним чином- спочатку судд≥ надають слово позивачу, команд≥, €ка складаЇтьс€ з двох людей, €к≥ по черз≥ виступають перед судом впродовж 15 хвилин кожен, пот≥м судд≥ надають таку ж можлив≥сть дл€ представленн€ власних аргумент≥в команд≥ в≥дпов≥дача, а право останньоњ репл≥ки залишаЇтьс€ за позивачем, щоб впродовж 2-3хв в≥дреагувати на аргументи в≥дпов≥дача. ћи з≥грали 4 раунди з командами з «амб≥њ,  ен≥њ, ћалав≥ та Ѕритан≥њ (ќксфорд). јнал≥зуючи раунд з ќксфордом, ми хочемо наголосити, що судд≥ у ф≥дбеках п≥сл€ раунд≥в зазначили, що ми н≥чим не уступали опонентам в знанн≥ права, проте нам не встачало вм≥нн€ подач≥ матер≥алу ≥ ораторських навик≥в р≥вн€ ќксфорду - саме через це наша команда отримала на 6 бал≥в менше н≥ж команда з ќксфорду. «а результатами змагань наша команда ув≥йшла в топ-20 найкращих команд турн≥ру ≥ об≥йшла за балами команди ун≥верситет≥в з япон≥њ,  итаю,  ен≥њ, Ѕразил≥њ, ≤тал≥њ, Ќ≥меччини та ≥нших. 

”часть у даних змаганн€х принесла надзвичайний досв≥д, €кий, безумовно, знадобитьс€ ≥ дл€ нашоњ юридичноњ д≥€льност≥ в майбутньому, адже ми пройшли "в≥д ј до я" судову справу в≥д њњ прочитанн€, до захисту позиц≥й стор≥н перед исокоповажним судом. ћи прагнемо попул€ризувати судов≥ дебати на нашому факультет≥, оск≥льки вони Ї престижними в ус≥х куточках св≥ту ≥ допомагають студентам оволод≥ти знанн€ми з права, юридичною англ≥йською, юридичним письмом та ≥нтерпретацЇю правових норм. “ому ми запрошуЇмо вс≥х долучатис€ до moot court society на юридичному факультет≥ та спод≥ваЇмось, що факультет п≥дтримаЇ нас в дебатних ≥н≥ц≥ативах!

ѕерегл€нути в≥део ф≥налу та врученн€ нагород нашим студентам можна за наступним посиланн€м: https://youtu.be/4fnHgaDXnFU?t=3h43m47s

«ав≥дувач кафедри теор≥њ та ф≥лософ≥њ права, проф., д.ю.н. ћихайло Ќикифорак означив у своЇму виступ≥ сучасн≥ виклики юридичн≥й осв≥т≥:

  • Ќеобх≥дн≥сть вдосконаленн€ стандарту юридичноњ осв≥ти. —тандарт – це не перел≥к юридичних дисципл≥н дл€ юридичних виш≥в, а вимоги до зм≥сту юридичноњ осв≥ти, визначенн€ необх≥дних дл€ юриста компетенц≥й, ключових квал≥ф≥кац≥й.
  • Ќеобх≥дн≥сть кардинальноњ зм≥ни позиц≥њ у проблем≥: €к вчити? «ам≥сть навчати прописних ≥стин, вчити вчитис€. ќдного американського професора спитали, що в≥н розум≥Ї п≥д профес≥йними навичками юриста ≥ попросили перел≥чити, чого треба навчити студент≥в: писати, говорити… “ой в≥дпов≥в: «Ќ≥. Ћише думати».
  • Ќеобх≥дн≥сть посиленн€ практичноњ п≥дготовки юрист≥в шл€хом проведенн€ орган≥зованого €к в јнгл≥њ (переважно р≥к), чи в Ќ≥меччин≥ (2 роки) стажуванн€ випускник≥в юридичних виш≥в.
  • Ќеобх≥дн≥сть введенн€ Їдиного зовн≥шнього квал≥ф≥кац≥йного екзамену п≥сл€ завершенн€ вуз≥вськоњ осв≥ти дл€ вс≥х правознавц≥в. як в —Ўј ≥ ‘–Ќ, де випускники – це т≥льки кандидати у юристи.
  • Ќеобх≥дно перегл€нути меж≥ позитив≥зму в юридичн≥й осв≥т≥ шл€хом њњ переор≥Їнтац≥њ на доктрину природного права ≥ натурал≥стичноњ юриспруденц≥њ.
  • Ќеобх≥дно зробити профес≥ю юриста об'Їктом б≥льш глибокого досл≥дженн€ юридичною наукою ≥ предметом вивченн€ у вишах.

ƒоктор юридичних наук, доцент кафедри приватного права Ќ≥на √етьманцева:

” кожн≥й поважаюч≥й себе крањн≥ визначен≥ конкретн≥ шл€хи щодо кардинального реформуванн€ нац≥ональноњ системи осв≥ти, що передбачаЇ освоЇнн€ нових соц≥альних та профес≥йних навичок, в тому числ≥ профес≥йноњ моб≥льност≥. Ќе останнЇ м≥сце повинно займати ≥ розвиток культури соц≥альноњ повед≥нки учасник≥в навчального процесу в умовах в≥дкритост≥ сусп≥льства, його усесторонньоњ ≥нформатизац≥њ. Ќа осв≥ту сьогодн≥ покладаЇтьс€ завданн€ п≥двищенн€ конкурентоспроможност≥, при чому з одночасним збереженн€м юридичних гарант≥й свободи ≥ р≥вного доступу до осв≥ти, автоном≥њ, р≥вноправност≥ вс≥х вищих навчальних заклад≥в щодо формуванн€ ≥ розпод≥лу бюджетних м≥сць, обс€гу л≥цензованих м≥сць, €к≥ повинн≥ формуватис€ на р≥вноправн≥й основ≥. ѕри цьому повинн≥ бути вироблен≥ дл€ вс≥х вуз≥в Їдиний коеф≥ц≥Їнт за в≥дпов≥дною шкалою та межа, €ка дозвол€Ї аб≥тур≥Їнту пройти на бюджетне м≥сце ≥ той м≥н≥мум, €кий дозвол€Ї вступити до вищого закладу. јдже вс≥ пересл≥дують Їдину мету – €кнайповн≥ше задоволенн€ осв≥тн≥х потреб в≥дпов≥дноњ особи, €ка, €к на нац≥ональному так ≥ м≥жнародному ринку прац≥ повинна бути конкурентоздатною ≥ мати можлив≥сть реал≥зувати своЇ право на працю в подальшому.

—ьогодн≥ навчальний процес потребуЇ кор≥нних перетворень. ÷е нав≥ть не питанн€ в перспективу. ÷е питанн€ вчорашнього дн€. Ќавчанн€ на сьогодн≥ повинно вибудовуватис€ на системн≥й основ≥, де теор≥€ повинна п≥дкр≥плюватис€ практикою ≥ навпаки. Ѕо давно в≥домою Ї вс≥м проста акс≥ома: теор≥€ без практики Ї мертвою, а практика без теор≥њ Ї сухою. Ќа сьогодн≥ студента повинно зац≥кавити на основ≥ набутих теоретичних знань з ус≥х галузей права розв’€занн€ р≥зного роду практичних завдань, казус≥в, €к≥ передбачають нетипов≥, ситуац≥њ та нестандартне њх розв’€занн€ чи вир≥шенн€. –озв’€занн€ нетипових завдань-казус≥в передбачаЇ використанн€, запозиченн€ знань з ≥нших галузей права на основ≥ аналог≥њ права, аналог≥њ закону, в результат≥ €кого зд≥йснюЇтьс€ «розмиванн€ прикордонних меж» м≥ж галуз€ми права. Ќаголошую, що це Ї об’Їктивним процесом, бо ми використовуЇмо при цьому Їдину правову систему, €ка ви€вл€Їтьс€ в Їдност≥ законом≥рностей ≥ тенденц≥й розвитку, джерел ≥ принцип≥в, системи права ≥ законодавства, орган≥зац≥њ судових ≥нстанц≥й ≥ зв≥сно, схожост≥ категор≥й ≥ пон€ть.

–еформа осв≥ти ≥ певн≥ осв≥т€нськ≥ новац≥њ пов’€зан≥ також чи не у першу чергу з реформуванн€м м≥жбюджетних в≥дносин, €к на р≥вн≥ держави так ≥ на м≥сц€х ≥, в≥дпов≥дно, самоњ осв≥т€нськоњ установи. —ьогодн≥ необх≥дно визнати, що б≥льш≥сть вуз≥в, €к≥ Ї нац≥ональними, ≥ншими словами мають державний статус, набули статусу комерц≥йних установ, по т≥й прост≥й причин≥, що держава не в змоз≥ забезпечити ≥ вид≥лити в≥дпов≥дну к≥льк≥сть бюджетних м≥сць, а в≥дпов≥дно ≥ бюджетних ставок. ÷е зд≥йснюЇтьс€ за рахунок кошт≥в, €к≥ установа самост≥йно заробила. ѕри цьому держава вдаЇтьс€ т≥льки до регулюючих функц≥й у питанн€х осв≥ти, в≥ддаючи питанн€ ф≥нанс≥в на в≥дкуп колективно-догов≥рному регулюванню, тобто самих осв≥т€нським установам. ћожливо настав той час, коли сам≥ установи ≥, особливо, структурн≥ њх п≥дрозд≥ли, повинн≥ сам≥ розпор€джатис€ своњми коштами. ÷е дасть об’Їктивну в≥дпов≥дь на питанн€ щодо не конкурентоздатних п≥дрозд≥л≥в, €к≥ сам≥ по соб≥ вже давно Ї майже мертвими ≥ з часом в≥д≥йдуть на «≥нший план».

«в≥сно, що це Ї складн≥ питанн€ ≥ потребують обдуманих, радикальних, системних р≥шень. —ьогодн≥ п≥дн≥маютьс€ питанн€ щодо розробки ≥ прийн€тт€ осв≥т€нського кодексу. јле, здаЇтьс€, це питанн€ нав≥ть не на перспективу, а питанн€ вчорашнього дн€. ќдним словом вища осв≥та «задихаЇтьс€» њњ необх≥дно наповнити новим зм≥стом ≥ передбачити радикальн≥ шл€хи щодо њњ реформуванн€.

«ав≥дувач кафедри Ївропейського права та пор≥вн€льного правознавства, проф., д.ю.н. —ерг≥й ћеленко зауважив:

що надзвичайно актуальн≥ виклики перед юридичним факультетом пол€гають у площин≥ подальшого ≥нтенсивного впровадженн€ висококвал≥ф≥кованоњ п≥дготовки фах≥вц≥в. јдже зовн≥шнЇ незалежне тестуванн€ при вступ≥ до маг≥стратури за спец≥альн≥стю 081 «ѕраво» Ї не лише ≥спитом дл€ випускник≥в бакалаврату, €к≥ ви€вили бажанн€ навчатис€ в маг≥стратур≥, але й безпосередньо дл€ ¬”«≥в, €к≥ зд≥йснюють п≥дготовку фах≥вц≥в за ц≥Їю спец≥альн≥стю. ÷е, свого роду, виклик, €кий у подальшому безпосередньо буде впливати на к≥льк≥сн≥ та €к≥сн≥ показники набору аб≥тур≥Їнт≥в не лише на перший курс маг≥стратури, але й на перший курс та скорочену форму бакалаврату. јдже процес поданн€ за€в на вступ фактично Ї залежним в≥д результат≥в €кост≥ п≥дготовки фах≥вц≥в. ¬одночас зазначений виклик актуал≥зуЇтьс€ ще й тим, що з наступного року вступники до маг≥стратури за спец≥альн≥стю 293 «ћ≥жнародне право» також будуть здавати вступн≥ ≥спити за принципами «Ќќ, а тому п≥двищенн€ €кост≥ та ≥нтенсивност≥ навчанн€ Ї стратег≥Їю спр€мованою не лише на збереженн€ дос€гнень факультету, але й на њхнЇ зростанн€. ј тому запропонован≥ в процес≥ дискус≥њ тактичн≥ кроки, спр€мован≥ на п≥двищенн€ €кост≥ навчанн€, Ї вкрай важливими та необх≥дними ≥ потребують €кнайшвидшого впровадженн€ до процесу п≥дготовки фах≥вц≥в на юридичному факультет≥.

  Ќазад
—тор≥нки:
Ќовини
© 1999- „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥м. ё. ‘едьковича.
¬аш≥ зауваженн€, запитанн€ та пропозиц≥њ: webmasterШeр~g@R°J|®chnu.edu.ua
Powered by Nova, ѕрограмуванн€:  рамар ј.¬., ƒизайн: јнтонюк ј.ћ.

¬√ќ–”