Facebook Twitter Youtube

Гімн ЧНУ





Студрадіо
Magna Carta Universitatum



58012, Україна,
м. Чернівці, вул. Коцюбинського 2

Приймальня ректора:
тел. +38(0372) 584810,
факс +38(0372) 552914
ел. пошта: rectorjЁКџ5@яЄH2bchnu.edu.ua

Загальний відділ:
тел.: +38 (0372) 58-47-07,
+38 (0372) 52-70-29
факс: +38 (0372) 58-47-07
ел. пошта: officejЁКџ5@яЄH2bchnu.edu.ua

Приймальна комісія:
тел.: +38 (0372) 58-47-11,
+38 (0372) 52-56-69
ел. пошта: admissionjЁКџ5@яЄH2bchnu.edu.ua

Оновлено
14-12-2018
11:51

Новини

19-05-2014
До 95-річчя професора К.О.Червінського 

Час невпинно летить уперед, та пам'ять про талановитого науковця, педагога й організатора професора Костянтина Олександровича Червінського не згасає.

Народився Костянтин Олександрович в учительській родині в селі Пиків на Вінниччині. Це сталося 19 травня 1919-го, хоча у документах фігурує 1 червня. Цікаво, що збіг трьох «19» у даті народження сам Костянтин Олександрович вважав чимось особливим, навіть гадав, що має прожити до 91 року.  Однак його життєвий шлях виявився дещо коротшим і  завершився іншого цікавого для нумерологів року – 2002.

Доля не вельми пестила його. Вже у трирічному віці втратив батька, потім був голодомор тридцятих, важка хвороба матері та нестатки. Відтак навчання переривають різні роботи. І лише 1937 року починає здійснюватися мрія Костянтина Олександровича про вищу хімічну освіту. Однак знову навчання переривається: почалася війна.

Костянтин Олександрович добровольцем пішов у діючу армію. Пройшов довгими фронтовими шляхами, однак за весь воєнний час лише одного разу отримав контузію. Це сталося під час бою  напередодні Яссо-Кишенівської операції. Тоді капітан Костянтин Червінський командував артилерійською батареєю. У тім пекельному бою було знищено сім танків і більше десятка пошкоджено… Саме за той бій Костянтин Олександрович був представлений до високого звання Героя Радянського Союзу, та нагорода із-за штабістських витівок так і не знайшла його.

Потім, уже у мирний час, Костянтин Олександрович, згадуючи той бій, не раз запитував себе: чому він вижив у тому пекельному вогню? Ми ж, його учні, даємо таку відповідь: той бій був не просто бойовим хрещенням. Того дня Костянтин Олександрович вижив, аби стати Воїном Добра.

Після війни Костянтин Олександрович продовжив навчання в Рубіжанському хіміко-технологічному інституті. Потім була аспірантура, захист кандидатської дисертації, викладацька робота в Дніпропетровському хіміко-технологічному університеті.

1968 року після захисту докторської дисертації Костянтин Олександрович був призначений ректором Чернівецького державного університету. Відтоді майже 20 років (по жовтень 1987 р.) керував науково-педагогічною діяльністю університету, навчанням і вихованням студентів.

Костянтина Олександровича часто називали ректором-будівельником. І в тому немає перебільшення. У той час в університеті створювалися нові лабораторії, відкривалися нові кафедри, факультети. Велика увага була приділена  розвиткові наукової бібліотеки, будівництву оранжереї та нового навчально-лабораторного корпусу. Тоді ж Костянтином Олександровичем було порушено питання про будівництво студентських гуртожитків. То була клопітка справа. Однак упродовж 1966-1973 рр. на околиці Чернівців, де нещодавно був пустир, корпус за корпусом росло студентське містечко.

У той час були проведені також реставрації головних корпусів університету – колишньої резиденції буковинських митрополитів, яка нині входить до списку спадщини ЮНЕСКО. Варто також згадати про  неординарне рішення щодо розміщення свого часу в університетській церкві обчислювального центру. Завдяки цьому церкву Трьох Святителів за радянської доби оминула доля багатьох інших храмів: тут не були знищені унікальні розписи іконостасу та фресок.

Під безпосередньою орудою К.О. Червінського були започатковані творчі зв’язки з провідними зарубіжними науково-освітніми закладами. Тоді, тридцять п’ять років тому, Чернівецький університет уклав першу на теренах колишнього Радянського Союзу міжнародну угоду про співробітництво зі Саскачеванським університетом.

Водночас клопітка адміністративна робота не віддалила тогочасного ректора від наукової і педагогічної діяльності. У Чернівецькому університеті професор Червінський створив наукову школу з дослідження процесів рідинно-фазного окиснення, в якій було підготовлено 70 спеціалістів, 18 з яких стали кандидатами наук, 4 – докторами наук, а колишній випускник  Ковтун Г.О. – членом-кореспондентом НАН України. Костянтин Олександрович – автор 270 наукових праць, 2 монографій, 1 посібника та шістнадцяти винаходів, шість з яких впроваджені у виробництво. Один із останніх наукових напрямів, започаткований Костянтином Олександровичем, – це використання надосновних середовищ у хімії пероксидних сполук. За цим напрямок і нині продовжуються дослідження у ЧНУ. Використовуючи такі середовища, вдалося розробити простіші і водночас ефективніші методи отримання пероксидних сполук і метилсульфонілметану, які мають широке використання у промисловості та медицині. Працюючи з учнями, Костянтин Олександрович не раз підкреслював, що успіх як в науці, так і в житті вимагає титанічної праці й терпіння. Професор К.О.Червінський показав нам можливості та красу кінетичного методу пізнання світу хімічних сполук, вивчаючи які більше розумієш людську спільноту.

А ще Костянтин Олександрович подарував нам найважливішу тезу життя, яку озвучив на своєму 80-літті: “Коли життєвий пісок просіяти крізь сито, то у ньому залишається золото – ставлення людей до тебе”.

Саме таким залишився у нашій пам’яті Костянтин Олександрович Червінський – Воїн Добра та Лицар Порядності.

 

З вдячністю,

учні Костянтина Олександровича:

Олександр Лявинець,

Тетяна Михайловська,

Алла Чобан

  Назад
Архів
© 1999- Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича.
Ваші зауваження, запитання та пропозиції: webmasterjЁКџ5@яЄH2bchnu.edu.ua
Powered by Nova, Програмування: Крамар А.В., Дизайн: Антонюк А.М.

ВГОРУ